Захоплива точність: ботанічні малюнки гуашшю й аквареллю Альбрехта Дюрера

Цього, напевне, не зробив би жоден знавець мистецтва, проте я дозволю собі сказати, що малюнки гуашшю й аквареллю Альбрехта Дюрера так само влучні й витончені у своєму виконанні, як японські вірші хайку.

Перший автопортрет Альбрехта Дюрера, створений художником, коли йому було 13 років, 1484, @ Галерея Альбертіна
Чистотіл, Альбрехт Дюрер, середина 1490-х рр. (або 1526) @ Галерея Альбертіна

Приміром – складені поетом Басьо:

Вечірнім в’юнком

Я в полон захоплений… Непорушно

Стою в забутті.

***

Польова квітка

У променях вечірньої зорі

Полонила на мить.

 

Півтисячоліття тому Альбрехт Дюрер, людина Ренесансу, створив акварелі, взявши за основу ботанічні ілюстрації пізнього Середньовіччя.

Гербарій Каррара, Серапіон Молодший, 1390-1404 рр. @ The British Library
Гербарій Каррара, Серапіон Молодший, 1390-1404 рр. @ The British Library
Гербарій Каррара, Серапіон Молодший, 1390-1404 рр. @ The British Library

Перед живописцями минулого стояло завдання якомога точніше передати деталі рослин, разом з тим, вони не надто переймалися художньою цінністю своїх робіт. Віртуозність техніки Дюрера дозволила перетворити надані з науковою метою ілюстрації в мініатюрні шедеври.

У фіалках, орликах і чистотілі художник побачив так багато тендітної витонченості! Гідним уваги Дюрер уважав навіть непримітний клаптик землі з луговою травою.
Маленька ділянка лугу, Альбрехт Дюрер, середина 1490-х рр. @ Галерея Альбертіна

За кілька років після «Маленької ділянки лугу» майстер написав одну з найвідоміших своїх акварелей – «Велика ділянка лугу» (1503).

«Шедевр? – здивуєтесь ви. – Але ж чому?» Відповідь дає доктор мистецтвознавства Од Гобе, автор курсу «Історія зображення квітів у живописі» в Школі Лувру:

Велика ділянка лугу, Альбрехт Дюрер, 1530 @ Галерея Альбертіна

«Перший відомий нам натюрморт датується III століттям до нашої ери. Однак ранньохристиянське мистецтво відмовилося від античних тромплеїв флори й фауни, від гірлянд, віночків і квітів, зарахувавши їх до атрибутів язичництва.

Раннє й середнє Середньовіччя зробили вибір на користь зображень-ідеограм. Зацікавленість рослинами виникла знову лише в пізньому Середньовіччі.

НОВИНИ ЩОСУБОТИ


НОВОСТИ ПО СУББОТАМ

 

Проте в наукових працях відсутня художня складова, а у творах живописців, граверів і майстрів книжкових ілюмінацій квіти, хоч і мали правдоподібніший вигляд, ніж раніше, відігравали декоративну або символічну роль».

«Дюрер – перший європейський художник, який створив “автономний портрет рослини”», – Од Гобе, доктор мистецтвознавства
Орлик, Альбрехт Дюрер, середина 1490-х рр. @ Галерея Альбертіна

Завважте, що у «Великій ділянці лугу» Дюрер змальовує не окремо взяту рослину або його частину, а об’єднує різні види трав і малює їх із вражаючою достовірністю. Ви їх упізнали?

«Маргаритки, кульбабки, подорожник, деревій, вероніка й грястиця... Можна було би прийняти “Велику ділянку лугу” за етюд, але композиція вказує на те, що це завершене, самодостатнє зображення», – Од Гобе, доктор мистецтвознавства

Ці дивовижні роботи на пергаменті найтоншої вичинки або на папері, наклеєному на картон, – приклад повернення художньої зацікавленості до природи, уважного вивчення й захоплення нею, вміння в малому, звичному побачити дещо більше, важливе.

І як тут не згадати ще два хоку Басьо!

Що так вабить до себе

На стежці гірській?

Фіалки

Букет фіалок, Альбрехт Дюрер, середина 1490-х рр. @ Галерея Альбертіна

О, скільки їх на полях!

Але кожний цвіте сам собою –

У цьому величний подвиг квітки!

У Парижі шедеври Дюрера (за виключенням «Великої ділянки лугу») «гостювали» на виставці «Сади» й повернулися додому, у віденську Галерею Альбертіна, головного на сьогодні зберігача акварелей та гуашей художника.

У вересні 2019 року тут відкриється виставка, присвячена цій унікальній колекції, що нараховує 140 творів майстра.

Крило синьогрудої сиворакші, Альбрехт Дюрер, близько 1500 (або 1512) @ Галерея Альбертіна

Рідкісна подія! Адже, як пояснив Лоран Ле Бон, куратор паризької виставки «Сади», ці акварелі такі вразливі, що після кількох місяців перебування у музейних залах мають утримуватися у сховищах від двох до десяти років.

Заєць, Альбрехт Дюрер, 1502 @ Галерея Альбертіна
Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com