Цей мовчазний, мовчазний світ! Про тишу на полотнах Вільгельма Хаммерсхьоя

Героїні його картин мовчазні. Інтер’єри всіх відтінків сірого напівпорожні й залиті світлом. Схоже, що Вільгельм Хаммерсхьой, один із найзначущих данських художників, загадує нам загадки. Але які?

Ми, європейці, що звикли до сюжетних полотен, готові уявити собі будь-який прихований сенс у роботах художника. У чому їхній секрет? У психологізмі? У символізмі?

Пропонувати версії можна безкінечно ще й тому, що і самого Хаммерсхьоя не можна назвати говіркою людиною. Коло його спілкування, як стверджують мистецтвознавці, обмежувалося родичами й найближчими друзями. Саме вони і ставали героями його полотен.

Інтер'єр з жінкою, що стоїть, Вільгельм Хаммерсхьой
Інтер'єр з жінкою, що стоїть, дата невідома, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція
Високі вікна, 1913, Вільгельм Хаммерсхьой
Високі вікна, 1913, Вільгельм Хаммерсхьой, Ordrupgaard, Копенгаген

Художник багато подорожував, бачив картини сучасників-імпресіоністів і постімпресіоністів, втім залишався вірним своєму монохромному мовчазному світу.

Роботи Хаммерсхьоя показують нам художника-інтроверта. Від початку кар'єри й до завершення в його картинах присутня одна й та сама логіка й однорідність. Він не піддається впливам», — П'єр Кюрі, куратор виставки «Хаммерсхьой, метр данського живопису» в Музеї Жакмар-Андре 2019 року

Єдиним живописцем, про роботи якого Хаммерсхьой озивався із захопленням, був Джеймс Вістлер. Ще молодим (варто зазначити, що він почав писати картини у восьмирічному віці) Вільгельм створив портрет своєї матері, практично «списавши» його з портрета матері Вістлера.

Хаммерсхьой навіть вирушив до Лондона, щоб познайомитися зі своїм кумиром, але того, як розповідає Майкл Пейлін у своєму фільмі «Загадка Хаммерсхьоя», не застав удома. А вдруге прийти Вільгельм не ризикнув.

Портрет Фредерікке Хаммерсхьой, матері художника, Вільгельм Хаммерсхьой
Портрет Фредерікке Хаммерсхьой, матері художника, 1886, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція
Аранжировка в сірому та чорному, № 1: портрет матері, Джеймс Вістлер
Аранжировка в сірому та чорному, № 1: портрет матері, 1871, Джеймс Вістлер, Musée d’Orsay, Париж

Взаємини з матір’ю, яка з дитинства всіляко підтримувала сина у виборі професії, була його «менеджером» і все життя збирала газетні вирізки зі статтями про нього, не дають спокою тим, хто шукає пояснень із точки зору психоаналізу. У 1916-му Хаммерсхьой помер від раку горла, лише на рік переживши свою матір. Чи не існує в цьому прихованого змісту?

Інтер'єр, Вільгельм Хаммерсхьой,
Інтер'єр, 1899, Вільгельм Хаммерсхьой, Tate, Лондон
Інтер'єр з Ідою на білому стільці, Вільгельм Хаммерсхьой
Інтер'єр з Ідою на білому стільці, 1900, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція

І хто та жінка в чорному, написана зі спини, котра з’являється на багатьох полотнах художника? «Траурний» колір вбрання (варто пам’ятати, що Данія — протестантська країна) й старанно зібране в пучок волосся… Знайомтеся, це Іда Ільстен, дружина художника й сестра його близького друга. Іда була головною моделлю чоловіка протягом усього їхнього спільного життя.

Чи не дивно зображувати свою дружину зі спини, скажете ви. Однак у Данії за часів Хаммерсхьоя інтер’єри з написаними зі спини їхніми мешканцями зовсім не рідкість. Більше за те, якщо поставити поруч роботи інших художників доби, то стане помітно, що Хаммерсхьой не винайшов нових сюжетів. Сучасникам художника його полотна, можливо, не здавалися такими оригінальними, як нам сьогодні.

Подвійний портрет: художник та його дружина, Вільгельм Хаммерсхьой
Подвійний портрет: художник та його дружина, 1911, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція
Хаммерсхьой бере за основу традиційний живопис. І радикалізує його», — П'єр Кюрі, куратор виставки «Хаммерсхьой, метр данського живопису» в Музеї Жакмар-Андре 2019 року

Причина полягає в тому, що в картинах Хаммерсхьоя немає сюжету, на них не відбувається жодної дії. Скажімо, дивлячись на його героїнь, написаних зі спини, незрозуміло, чим саме вони займаються.

Інтер'єр з жінкою, що читає, Вільгельм Хаммерсхьой
Інтер'єр з жінкою, що читає, 1900, Вільгельм Хаммерсхьой, Nationalmuseum, Стокгольм
Жінка, що читає листа, Ян Вермеєр
Жінка, що читає листа, 1663-1664, Ян Вермеєр, Rijksmuseum, Амстердам
Спальня. Інтер'єр з жінкою біля вікна, Вільгельм Хаммерсхьой
Спальня. Інтер'єр з жінкою біля вікна, 1890, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція
Інтер'єр. Жінка біля відкритих дверей, Вільгельм Хаммерсхьой
Інтер'єр. Жінка біля відкритих дверей, 1905, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція

Художника нерідко порівнюють із Вермеєром. І все ж, нагадує нам мистецтвознавець Жан-Лу Шампьон, у великого голландця героїні виконують якусь просту й тривіальну дію. До того ж у предметах на картинах містяться натяки, які повідомляли сучасникам Вермеєра те, про що мовчали його героїні.

Хаммерсхьой прибирає будь-яку дію. Він залишає лише фігуру жінки», — П'єр Кюрі, куратор виставки «Хаммерсхьой, метр данського живопису» в Музеї Жакмар-Андре 2019 року

Деякі мистецтвознавці зараховують Хаммерсхьоя до групи символістів. Проте Жан-Лу Шампьон наполягає: на відміну від робіт бельгійських символістів, полотна данського художника не несуть прихованих змістів.

Кімната в будинку митця на вулиці Страндгаде в Копенгагені (з дружиною художника), 1901, Вільгельм Хаммерсхьой
Кімната в будинку митця на вулиці Страндгаде в Копенгагені (з дружиною художника), 1901, Вільгельм Хаммерсхьой, SMK - Statens Museum for Kunst, Копенгаген

Якимось чином Хаммерсхьою вдалося створити ефект присутності за допомоги відсутності. Хтось уважає його картини тривожними, і навіть задушливими. У пошуках психологічного підтексту їх намагаються порівняти з роботами Едуара Вюйара, який довго жив зі своєю матір’ю і сестрою. Героїні французького художника зливаються із квітковим фоном шпалер так само, як у Хаммерсхьоя практично перетворюються в неживі предмети.

Промінь сонця у вітальні III, Вільгельм Хаммерсхьой
Промінь сонця у вітальні III, 1903, Вільгельм Хаммерсхьой, Nationalmuseum, Стокгольм

Однак навіть предметам немає місця на полотнах данця. Кількість меблів і декору в написаних Хаммерсхьоєм кімнатах максимально обмежена. Не дивуйтесь: у квартирі художника їх було стільки ж, скільки й в інших подібних оселях того часу. Відомо, що він рухав і прибирав меблі, щоб домогтися… Чого ж? Послухаємо самого Хаммерсхьоя.

«Лінії — ось що надихає мене у виборі мотиву. Мені подобається це називати ``архітектурним тлом картини``. А ще, звичайно, світло. Віно дуже важливе. І все ж, мені здається, що саме лінії мають найбільше значення. Я не байдужий також до кольору, оскільки роблю все, щоб він був гармонійним. Втім, коли я вибираю мотив, то думаю насамперед про лінії», — Вільгельм Хаммерсхьой, 1907 рік
Церква в Утрехті, Пітер Янс Санредам
Церква в Утрехті, 1645, Пітер Янс Санредам, Kimbell Art Museum, Форт-Верт
Музична кімната на вулиці Страндгаде, 1907, Вільгельм Хаммерсхьой
Музична кімната на вулиці Страндгаде, 1907, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція

Полотна художника вражають своєю геометрією. Його інтер’єри іноді порівнюють із церковними інтер’єрами Пітера Янса Санредама, але на відміну від голландського майстра XVII століття інтер’єри Хаммерсхьоя не стають «духовними пейзажами», виразом божественного через світло й об’єм.

Інтер'єр. Штучне світло, Вільгельм Хаммерсхьой
Інтер'єр. Штучне світло, 1909, Вільгельм Хаммерсхьой, Statens Museum for Kunst, Копенгаген

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Чотири кімнати в будинку художника на вулиці Страндгаде, 25, Вільгельм Хаммерсхьой
Чотири кімнати в будинку художника на вулиці Страндгаде, 25, 1914, Вільгельм Хаммерсхьой, Ordrupgaard, Копенгаген
Білі двері. Інтер'єр, Вільгельм Хаммерсхьой
Білі двері. Інтер'єр, бл.1900, Вільгельм Хаммерсхьой, приватна колекція
Кімната, освітлена сонцем, Вільгельм Хаммерсхьой
Кімната, освітлена сонцем, 1905, Вільгельм Хаммерсхьой, Alte Nationalgalerie, Берлін
Сонячний промінь (Порошинки, що танцюють у сонячному проміні), Вільгельм Хаммерсхьой
Сонячний промінь (Порошинки, що танцюють у сонячному проміні), 1900, Вільгельм Хаммерсхьой, Ordrupgaard, Копенгаген

Звільняючись від героїв, художник пише порожні кімнати, залиті сонячним світлом. Час від часу з цього простору зникають навіть дивани та стільці. Залишаються анфілади кімнат із дверними отворами і великі вікна.

Одна з найдивовижніших робіт Хаммерсхьоя — «Сонячний промінь». Дивлячись на цю картину, розумієш, чому мистецтвознавці вважають, що художник стояв за крок від абстракціонізму. Пізніше полотно назвали «Порошинки, що танцюють у сонячному проміні». Усе вірно — з лаконічної геометрії Хаммерсхьоя ллється чиста поезія буття.

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
natalya@amuse-a-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse