Перед очі. Про декольте красуні Агнеси Сорель, що «породжує розпусні думки»

Від полотна «Мадонна з немовлям в оточенні ангелів» Жана Фуке віє еротизмом. Можливо, тому, що Діва Марія, одягнена за останньою модою XV століття, списана з Агнеси Сорель, коханки Карла VII (це йому допомогла зійти на трон Жанна д’Aрк).

Агнеса стала першою визнаною фавориткою в історії Франції і була відома тим, що запровадила при дворі моду на глибокі декольте й оголені плечі. Ось що пише про неї Елеонор Херман у книзі «Королівське мистецтво отруєння» (про саме отруєння дещо пізніше):

Агнеса просувала за межі країни не тільки концепцію Франції як культурної держави, але також її стиль і предмети розкоші. Декольте Агнеси були зухвало глибокими, а ароматні шлейфи її нарядів доходили до семи з половиною метрів довжини. Її одяг був оторочений хутром, зазвичай горностаєм, а атури — високі загострені головні убори — досягали 60 сантиметрів. Агнеса виблискувала діамантами й смарагдами».
Карл VII, Жан Фуке
Карл VII, 1445-1450, Жан Фуке, Лувр, Париж
Мадонна з немовлям в оточенні ангелів (з рисами обличчя Агнесси Сорель), Жан Фуке
Мадонна з немовлям в оточенні ангелів (з рисами обличчя Агнеси Сорель), 1456-1458, Жан Фуке, частина Меленського диптиху, Королівський музей витончених мистецтв, Антверпен

Однак значимість поглядів та ідей Агнеси для Франції її оточення не оцінило. Один із сучасників Агнеси говорив про неї таке: «Вона демонструвала у своїх вбраннях усе, що могло призвести до непристойних і розпусних думок. Вона завжди цього хотіла і ні перед чим не зупинялася, оголюючи плечі й наполовину відкриваючи груди».

Агнеса Сорель
Портрет Агнеси Сорель, копія пропалої роботи Жана Фуке, XVI ст., Національна бібліотека Франції, Париж
Агнеса Сорель
Так імовірно виглядала Агнеса Сорель, 2015, Visualforensic, Париж

Вплив Агнеси на Карла (в тому числі й у політичних питаннях) був таким великим, що серед її ворогів значився й Людовик XI, королівський спадкоємець, який вважав, що «вона — причина всіх його бід».

Раптова смерть 28-річної красуні після народження четвертої дочки від короля викликала підозри при дворі. Може, її отруїли за велінням Людовика XI? Докази отруєння (в яке й зараз вірять не всі) з’явилися лише за п’ять із половиною століть. Мішель Бенуа у своїй книжці «Загадкові смерті в історії» пояснює:

У червні 2004 року, скориставшись переносом еффігії Агнеси Сорель, історики попросили фахівців проаналізувати рештки з поховальної урни всередині крипти. Який же вердикт? Агнеса Сорель стала жертвою гострого отруєння ртуттю, від якого вона померла менш ніж за сімдесят дві години! Звичайно, у ті часи породіллі часто вживали ртуть. Втім знайдена у рештках доза виявилася такою, що в медичну помилку було важко повірити. Вона приблизно в десять або й у сто тисяч разів перевищувала терапевтичну».

Після смерті коханої король поринув у меланхолію і нерідко знаходив утіху в п’яних оргіях. Адже, незважаючи на декольте, що «породжує розпусні думки» (читати з іронією!) Агнеса була для Карла янголом-охоронцем: колись саме вона витягла його величність із депресії, а згодом оточила тямущими придворними і допомагала порадами.

Кінець життя Карла VII був і поготів жалюгідним. Елеонор Херман пише: «Як наслідок інфекція щелепи, можливо, від гнилого зуба, викликала абсцес у роті. Флюс розрісся до таких розмірів, що король більше не міг ні їсти, ні пити. Карл VII помер від голоду в 1461 році».

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
[email protected]-muse.com

Засновниця проєкту Amuse A Muse