Мрії про Китай. Як європейські митці XVIII століття закохалися в Піднебесну

Ви, напевно, пам’ятаєте, який величезний вплив справило мистецтво Японії на Європу в другій половині XIX століття. Коли б імпресіоністи не познайомилися з японськими гравюрами, їхні картини мали б зовсім інакший вигляд!

Проте захоплення Далеким Сходом виникло в європейців ще у XVIII столітті, щоправда, пов’язано воно було з Китаєм.

Наприкінці ХІХ століття Китай відкрив для європейських суден порт Кантона (Гуанчжоу), і торговці стали масово завозити до Європи всілякі предмети з цієї країни. Посудні та галантерейні крамниці пропонували своїм покупцям домашнє начиння, тканини, меблі й твори мистецтва з Піднебесної.

Слонова кістка, шовк, лак, фарфор хто міг би залишитися байдужим до дорогоцінних матеріалів і високої майстерності китайських ремісників і художників!

Натюрморт із порцеляною, мавпою та пташками
Натюрморт із порцеляною, мавпою та пташками, бл. 1730, автор невідомий, Musée des Arts Décoratifs, Париж
Китайські музиканти та Китайська жінка, Антуан Ватто
Китайські музиканти та Китайська жінка, бл. 1709, Антуан Ватто, приватна колекція

Невдовзі східна екзотика надихнула й місцевих виробників. Так народилося шинуазрі використання європейцями китайських мотивів у живописі, одязі, інтер’єрі та декоративно-ужитковому мистецтві. Більше за те, сюжети, пов’язані з Китаєм, з’явилися в літературі й театрі, а сама Піднебесна сприймалася як ідеальна країна, де в пошані були освіта й філософія (пам’ятаймо, що ці погляди виникли в добу Просвітництва).

Туалет, Франсуа Буше
Шинуазрі: жовтий колір, ширма і черевички в китайському стилі. Туалет, 1742, Франсуа Буше, Museo Nacional Thyssen-Bornemisza, Мадрид
Дама на канапе, Франсуа Буше
Зверність увагу на рукава-пагоди, черевичок в китайському стилі, а також на статуетку та посуд на полиці. Дама на канапе, 1743, Франсуа Буше, The Frick Collection, Нью-Йорк

Китайські теми і мотиви легко роздивитися й у творчості таких художників, як Антон Ватто і Франсуа Буше. Митці, що ніколи не відвідували Китай, створили вигадану країну, «Китай мрії», перемішавши європейські та азіатські стилі. Чи не з цієї причини у XIX столітті письменники брати Гонкур назвали Піднебесну «однією з “провінцій” рококо»?

Шинуазрі, Франсуа Буше
Ця картина, можливо, була створена для будуара Мадам Помпадур у її заміському замку Бельвю. Шинуазрі, бл. 1750, Франсуа Буше, Museum Boijmans Van Beuningen, Роттердам

Втім, існує ще одна особливість, яку сучасний глядач може й не зауважити: завдяки Китаю європейці почали інакше сприймати жовтий. Адже тривалий час він був кольором зради (саме тому Юду зображали в жовтих одежах і рудоволосим).

У Китаї ж цей колір вважався імператорським, символом могутності й сили. Носити жовтий і мати його відтінки в своєму інтер’єрі стало модним.

У добу Просвітництва світло проливалося не лише на інтелектуальні та духовні теми, світла буквально ставало більше й у повсякденному житті: збільшувалися вікна, поліпшувалося освітлення будинків. Завдяки цьому люди стали краще бачити кольори й приділяти їхньому вибору більше уваги. З'являлися нові барвники для тканин і нові технології. Аристократи й заможні буржуа віддавали перевагу світлим відтінкам: пастельним блакитним, жовтим, рожевим і сірим», – Мішель Пастуро в книзі «Жовтий»

Цікаво, що нові жовті відтінки, неглибокі, але сяючі, отримали назву «Нанкінський жовтий», хоча далеко не всі барвники виробляли в Китаї.

Вам подобається стаття? Будь ласка, поширте її у соціальних мережах або станьте другом Музи на Фейсбуці та/чи в Інстаграмі. Amuse A Muse – некомерційний арт-проект, який було створено для популяризації знань з мистецтва та культури. Він зможе вирости лише за вашої допомоги.

Наталя Гузенко, авторка проекту

Жовтий підкорив серця не лише модниць і модників, але й живописців. Особливо варто відзначити Жана-Оноре Фрагонара.

Анн-Франсуа Д'Аркур, граф де Деврон, Жан-Оноре Фрагонар
Анн-Франсуа Д'Аркур, граф де Деврон, бл. 1770, Жан-Оноре Фрагонар, приватна колекція
Дівчина, що читає, Жан-Оноре Фрагонар
Дівчина, що читає, 1769, Жан-Оноре Фрагонар, National Gallery of Art, Вашингтон

Лише погляньте на прекрасні жовті відтінки, які він використовував у своїх роботах! Мішель Пастуро навіть називає його «художником жовтого кольору», звертаючи нашу увагу на те, що Фрагонар особливим чином готував свої фарби, щоб надати їм більшої променистості.

З кінця XVIII століття (причиною всьому Велика французька революція) захоплення Китаєм змінилося на інтерес до Античності та Єгипту, а жовтий у повсякденному житті еліти знову поступився місцем золотому.

Наталя Гузенко / Наталья Гузенко
[email protected]

Засновниця проєкту Amuse A Muse